Рекомендації учням

Як приборкати гнів та агресивність

1.Змінити вид діяльності, щоб відволіктись від проблеми.

2.Обговорити ситуацію з близькою людиною.

3.Використовувати масаж верхньої частини спини з метою зняття напруження.

4.Уявити об’єкт свого невдоволення і висловити йому свої емоції та почуття.

5.Заплющити очі та порахувати до 10.

6.Висловити злість неживим об’єктам (побити подушку, диван, боксерську грушу, пошматувати стару газету та ін.)

7.Написати гнівного листа своєму кривднику.

8.Зайнятись фізичною працею.

9.Займатись силовими видами спорту.

10.Виконувати фізичні вправи (гімнастика, біг, їзда на велосипеді, зарядка)

Переживаючі гострі життєві ситуації

Уникайте бути наодинці, звертайтесь по допомогу:

до практичного психолога нашого навчального закладу – щопонеділка та щочетверга з 9.30 до 14.00;

за телефоном довіри – (04734) 2-17-58 – щопонеділка з 16.00 до 18.00

v Шукайте та приймайте допомогу, підтримку й пораду, коли потребуєте цього.

v В усьому, що ви робите, намагайтесь знайти позитивне. Привітайте себе з цим успіхом.

v Постійно згадуйте свої успіхи.

v Учіться любити своє тіло.

v Пробачайте собі помилки.

v Дійте так, ніби ви були непереборним, легким у спілкуванні, винятково розумним, гідним любові й інших радощів життя, і ви будете таким.

v Поводьтесь із собою добре. Пам’ятайте: той, хто любить себе, виглядає краще, має прекрасне здоров’я й добре ставиться до оточуючих.

v Використовуйте техніку «Я-повідомлення» (мені неприємно.., я відчуваю…, мені здається…)

v Пам’ятайте, ви недосконалі – і це прекрасно. Ви – людина, що може помилятись й виправляти свої помилки. Досконалість недосяжна, а наявність деяких вад буває більш привабливою та природною.

v Визнайте себе таким, яким ви є , - унікальним, оригінальним та людяним.

v Живіть сьогоденням, і ви дістанете більше задоволення від життя.

 

 

Рекомендації учням

Від маніпуляцій до діалогу

Чи легко   спілкуватися? І що таке взагалі спілкування – просто обмін словами? Пригадайте недавнє непорозуміння, яке трапилось між вами і кимось із оточуючих. Що сталось? Звичайно, ви обмінювались словами. Проте справжнього  спілкування не вийшло. Чому?

Спілкування – багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності. У спілкуванні розділяють наступні позиції та взаємовідносини між людьми  -  «Я - Ти»    і «Я - Воно».Коли відносини «Я - Ти» існують  у кожного учасника, то вони свідомо чи несвідомо, передають один одному приблизно такі повідомлення: «Я – особистість,   і ти - особистість. Я - важлива людина, і ти – важлива людина. У мене є почуття, і у тебе є почуття. Я хочу, щоб мене вислухали, і ти заслуговуєш на те, щоб бути вислуханим. Я хочу, щоб мене розуміли, і ти хочеш, щоб розуміли тебе». Відносини категорії «Я - Воно» зовсім інші і виражають діаметрально протилежну позицію: «Я - -особистість, а ти – об’єкт. Я – важлива людина, а ти неважлива. Мене слід вислухати, а на те, що ти говориш, можна не звертати уваги. Мої почуття цінні, а твої почуття нічого не варті» .

Спілкування в системі  «Я - Ти» передбачає рівноправність сторін. Таке спілкування є двобічне, тому що в ньому виникає справжній діалог – розмова між двома або кількома особами, які прагнуть зрозуміти один одного. Вони цінують один одного, вважають партнера особистістю, вартою поваги. Якщо у одного або у обох учасників спілкування існує спосіб мислення, котрий спонукає діяти за схемою «Я - Воно», то таку модель можна назвати маніпулятивною, адже до партнера ставляться, як до речі, яку можна використати, і він як особистість не має жодного значення. Діалог заміняється монологами, тому таке спілкування можна назвати однобічним, воно нагадує розмову двох глухих.  

Чому людина вдається до маніпуляцій? Які причини маніпуляцій? По-перше, це недовіра. Людина не довіряє собі, вважає себе залежною від інших. Але іншим також не довіряє. Тому стає на слизький шлях маніпуляцій, щоб інші завжди були у неї на прив’язі, під контролем, і за таких умов довіряє їм більше. По-друге, людина прагне подобатись іншим, справляти на них приємне враження і для цього вживає маніпуляції. Отже, під маніпуляцією розуміється ціла система ігор, спрямована на те, щоб експлуатувати і контролювати інших та себе.

Людина, протилежна маніпулятору називається актуалізатором. Кити, на яких стоїть актуалізатора, - чесність, усвідомленість, свобода і довіра. В таблиці розглянемо основні відмінності маніпулятора та актуалізатора.                                                 

                                              

Маніпулятор	Актуалізатор
1.Брехня (фальшивість, шахрайство). Використовує прийоми, маневри, «ламає комедію», грає ролі, прагне справити приємне враження. Почуття старанно добирає і виражає залежно від обставин.	1.Чесність (прозорість, щирість, аутентичність). Здатність  бути самим собою за будь-яких почуттів. Відрізняється виразністю, щиросердністю.
2.Неусвідомленість. (апатія, нудьга). Не усвідомлює значення життя. «Тунельне» бачення, тобто бачить і чує лише те, що бажає бачити і чути.	2.Усвідомленість (відгук, інтерес, життєнаповненість). .Добре баче і чує себе та інших. Здатний сам формувати свою думку про мистецтво, музику, про все життя.
3.Контроль (замкненість, навмисність). Життя сприймає як партію у шахи. Прагне контролювати ситуацію. Зовнішньо зберігає спокій, щоб приховати плани від опонента.	3.Свобода (спонтанність, відкритість). Свобода виражати свої потенціали. Він – суб’єкт, а не об’єкт, господар свого життя.
4.Цинізм  (безвіра). Не довіряє нікому: ні собі, ні іншим. У глибині душі не довіряє людській природі взагалі. Поділяє людей на дві групи: кого контролює  він і хто контролює його.	4.Довіра (віра, переконаність).Вірить в інших і в себе, вірить в добро. Прагне встановити зв'язок із життям і подолати труднощі «тут і зараз».
5.Низька самоцінність. Не приймає себе, погано ставиться до себе, відчуває неповноцінність, чутливий до докорів та схвалення, болюче реагує на конструктивну критику. Дратується або лякається недоліків.	5.Висока самоцінність (самоповага, почуття власної гідності). Сприймає себе таким, який він є, позитивно ставиться до себе, визнає свої сильні та слабкі риси, спокійно або навіть з вдячністю реагує на конструктивну критику. Терпляче і спокійно ставиться до своїх та чужих недоліків.

 

Як же подолати в собі маніпуляції? По-перше, необхідно усвідомити власні маніпуляції, визнати їх в собі, побачити нещирі, удавані почуття і розгледіти за ними справжні почуття. Наступний крок  - насмілитись виразити їх. Мета актуалізаціної моделі – розвинути в собі здатність чесно проявляти свої щирі почуття. Придивимось ближче до них. Скористаємось для цього класифікацією форм  вираження почуттів.

Дані форми вираження почуттів дозволяють більш відверто і прямо висловлювати свої переживання, допомагають краще зрозуміти, що саме на душі, які почуття стверджують  актуалізаторську модель спілкування.

1.Визначення власних почуттів: «Мені сумно», «Я у відчаї», «Я почуваюсь впевнено і спокійно», «Мені радісно». Людина дає можливість партнеру зрозуміти, що з нею відбувається, а така відвертість викликає довіру і покращує спілкування. Людина не ховається за маскою, а знімає її.

2.Вживання порівнянь. Відчуваючи труднощі в прямому висловлюванні почуттів, можна звернутись до порівнянь і метафор: «Я почуваюсь так, немов збираюсь плигнути в холодну воду»,  «У мене таке відчуття, немов би я образив невинну дитину», «Почуваюсь як зацькований звір» тощо. Це збагачує емоційно виразну палітру спілкування.

3.Характеристика свого фізичного стану. Під впливом емоцій у людини в організмі відбуваються певні зміни: «У мене перехопило дихання», «Мене нудить від цієї розмови», «Від твого погляду у мене тіло вкрилося сиротами» тощо. Користуючись подібною формою вираження почуттів, люди неповністю усвідомлюють, що саме вони переживають, проте дають об’єктивну інформацію, за якою можна здогадатись про самовідчуття. Однак не завжди можна зрозуміти прямий зв'язок фізичних станів з емоціями. Треба вчитись розуміти «мову тіла».

4.Визначення можливих дій, до яких спонукають почуття: «Мені хочеться кинутись тобі на шию», «Я готовий співати і танцювати», «Я волів би щезнути з твоїх очей». Таким способом також можна поінформувати про свій емоційний стан. Слід, однак зауважити, що йдеться про можливі дії, які хочеться здійснити, а не про обіцянку виконати це насправді.

Таким чином, ми познайомились з двома моделями спілкування – маніпулятивною та актуалізаторською. Перша модель містить в собі позицію «Я - Воно», перебільшення в собі певної риси, такі причини маніпуляцій, як недовіра, нелюбов до себе, потреба в схваленні іншими; властивості маніпулятора: брехня, неусвідомленість, контроль, цинізм і низька самооцінка. Друга модель заснована на позиції «Я - Ти», на рисах атуалізатора: чесність, усвідомленість, свобода, довіра і висока самоцінність; на подоланні власних маніпуляцій через їх усвідомлення і на щирому безпосередньому вираженні почуттів.  Ї